Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завалювати

Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. Греб. 404. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. Н. п. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЛЮВАТИ"
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Поперепрівати, -ва́ємо, -єте, гл. Перепрѣть (во множествѣ). Усе в печі поперепрівало. Харьк.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.
Шанування, -ня, с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.