Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завіряти

Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРЯТИ"
Бунда, -ди, ж. Верхняя одежда — родъ суконнаго пальто. Гол. Од. 80, 83.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
Захворту́нити, -нить, гл. безл. Повезти, посчастливиться.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Роскаль, -лі, ж. Распутица.
Сосоночка, со́сонька, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Цілуватися, -луюся, -єшся, гл. Цѣловаться. З панами добре знаться, та не дай Бог цілуваться. Ном. № 1198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.