Бекати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала.
2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. 2) Скотъ. Ум. Доби́ченька.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). .
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата.
