Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рачок

Рачок, -чка, м. 1) Ум. отъ рак. 2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. Раст. = ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧОК"
Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Панівка, -ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Поритися, -ри́юся, -єшся, гл. Порыться.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Раґеля, -лі, ж. Снарядъ для ловли раковъ, родъ небольшаго бредня. Екатер. г. Вѣдом. 1892, № 50.
Розчинати, -на́ю, -єш, сов. в. розчати, -зічну, -неш, гл. = роспочинати, роспочати. Трохи згодом, оддихавши, Мирін знову розчинає. Мир. ХРВ. 87. Розчали робити хату. Конст. у. Розчав віяти зерно. Гн. II. 12.
Уважувати, -жую, -єш, гл. Замѣчать, примѣчать. Вх. Лем. 476.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.