Виплескати Cм. випліскувати.
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Що сьому правда, — здаюсь на людей. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой здається, моє серце, що ти мальована. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? Нащо він мені здався? Що я вам на сміх здався, чи що?.
Киринник, -ка, м.
1) Безпорядочный человѣкъ.
2) Пачкунъ, маральщикъ.
Класний, -а, -е. Классный.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл.
1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила.
2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
