Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рашкуль

Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАШКУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАШКУЛЬ"
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку. 2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові. Котл. Ен. ІІІ. 67.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Невдалеку нар. Неподалеку.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАШКУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.