Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю.
Запа́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ запа́ра. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл.
1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу.
2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Проступок, -пку, м.
1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. Підвести кого на проступок.
2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його.
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Візьми пару хліб'ят на дорогу.
