Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задубити

Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДУБИТИ"
Бзюк, -ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. І. 135.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий. Мнж. 180.
Зе́лено нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.