Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже.
Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Жа́бій, -б'я, -б'є = жаб'ячий.
Жига́льце, -ця, с. Ум. отъ жигало.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.