Відказ, -зу, м. Отвѣтъ.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються.
Пояс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Шалевим поясом підперезаний.
2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Ум. поясок, поясочок.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник.