Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Вітання, -ня, с.
1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання!
2) Пріемъ гостей.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Побачите, которе з нас лукавить.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Осятрина, -ни, ж. = осетрина. Понавозють було.... кав'яру, осятрини, сомини.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха.
