Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарівна

Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІВНА"
Вівторок, -рка, м. Вторникъ. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули. Макс.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
Змружувати, -жую, -єш, сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить. Грин. III. 163.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску. Кролев. у.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять. Вх. Зн. 62.
Скока, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.