Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарівно

Зарі́внонар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІВНО"
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Испещряться, испещриться узорами и пр. 2) Расшиваться, расшиться мере́жками. 3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Ідеалізувати, -зу́ю, -єш, гл. Идеализировать. Желех.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный. 2) Охочій до чего. 3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Окайка, -ки, ж. Бѣлая овца съ черными пятнами вокругъ глазъ. Вх. Уг. 255.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.