Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алтиця

Алти́ця, -ці, ж. Ластовка, вставка подъ мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛТИЦЯ"
Безсилочка, -ки, ж. Ум. отъ безсилка.
Вабитися, -блюся, -бишся, гл. Быть привлекаемымъ, прельщаемымъ: льститься на что.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14.
Орішарь, -ря́, м. = орішанка. Вх. Уг. 256.
Підстругувати, -гую, -єш, сов. в. підструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Подстрагивать, подстрогать.
Розорва, -ви, ж. = прірва? в розорву їсть. Жадно ѣстъ. Ном. № 12209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.