Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алькир

Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави. Борз. у.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Жаківка, -ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Ном. № 14406. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Чуб. III. 236. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала. Чуб. III. 241.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Розлічити, -ся. Cм. розлічувати, -ся.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛЬКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.