Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

алькир

Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЛЬКИР"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Великодній, -я, -є. Пасхальный. Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. Кв. І. 67. великодні свята, святки. Свѣтлый праздникъ, свѣтлая недѣля.
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Завола́ння, -ня, с. Призывъ, зовъ.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Опухнути. Cм. опухати.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Смородяний, -а, -е. Смородинный (черной смородины). Смородяний цвіт. Мил. 131.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЛЬКИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.