Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застояний

Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЯНИЙ"
Барзо нар. см. барз.
Вх... Cм. ух....
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Кнуровина, -ни, ж. Мясо борова.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Сом, -ма, м. Рыба: сомъ. Браун. 30. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТОЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.