Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застояний

Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОЯНИЙ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Видержувати, -жую, -єш, сов. в. видержати, -лу, -жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынести, вытерпѣть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Хат. XXII. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118.
Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Ном. № 9347. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате. Шевч. 446.
Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Лохв. у. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних. К. ЦН. 225.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Трояндочка, -ки, ж. Ум. отъ троянда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТОЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.