Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють.
Голомшивий, -а, -е. 1) Плѣшивый. Голомшива голова. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ).
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько.
Перетрачувати, -чую, -єш, сов. в. перетра́тити, -чу, -тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє.