Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Дарморо́с, -су, м. Раст.: лицій, Lycium barbarum.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного.
2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась.
3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть.
Обстуджувати, -джую, -єш, сов. в. обстуди́ти, -джу́, -диш, гл. Обдувать, обдуть, сдуть съ чего (пыль). Мабуть не можна ганчіркою обтирати, — я краще обстуджу пил та й годі.
Окропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окропити, -плю́, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди.
Пасинкувальниця, -ці, ж. Та, которая пасинкує.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники.
