Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захваляти

Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХВАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХВАЛЯТИ"
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві. Шевч. 210.
Обжерти, -ся. Cм. обжирати, -ся.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. Cм. околяса.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками. Мир. ХРВ. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАХВАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.