Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зброїтися

Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБРОЇТИСЯ"
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Застря́мина, -ни, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Прилуц. у. Цілий день у побігеньках. Рк. Левиц.
Скорен = скорий. Ном. № 47.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1. Лохв. у. (В. Дорошенко).
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБРОЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.