Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звергати

Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕРГАТИ"
Бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103.
Грошшя́, -шя́, с. соб. Деньги, деньжата. Дав йому грошшя нещисленного. Чуб. III. 271.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.  
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕРГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.