Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикати

Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57.
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника. Аф. 464.
Залубува́тіти, -тію, -єш, гл. О хлѣбѣ: затвердѣть. Залубуватів хліб. Камен. у.
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру. Ном. № 1854.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Уважність, -ности, ж. Внимательность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.