Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикати

Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Левиц. І. Правда, 1868. 448. Шух. І. 120. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Ном. № 9347. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате. Шевч. 446.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Удягати, -га́ю, -єш, сов. в. удягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть; надѣвать, надѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.