Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звикати

Звика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВИКАТИ"
Гедз, -за, м. и пр. = ґедз и пр.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила. Харьк. г.
Оскирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. оски́ритися, -рюся, -ришся, гл. Осклабливаться, осклабиться, оскаливаться, оскалиться. Ввійшли паничі, слухають та й оскиряються, а пані аж зареготала. МВ. І. 49.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Підшкурний, -а, -е. Подкожный.
Постібати, -ба́ю, -єш, гл. Постегать.
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала? ЕЗ. V. 188.
Тетеронька, тетерочка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Уперше нар. Впервые. Бреше не вперше. Ном. № 6928.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.