Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Вимантачити, -чу, -чиш, гл.
1) Выострить мантачкою (Cм.) 2) Выманить что, выпросить. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить.
Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. Ум. Гордови́тенький.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд'ѣ 2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). 2) Бѣдняга.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити.
Чотиренко, -ка, м. Въ загадкѣ: колесо воза? Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю (віз) за хвіст на вулицю.
