Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! 
                        
                        
                                                
                          
	Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
                        
                        
                                                
                          
	Жорстки́й, -а, -е.  Жесткій. Загортає плахту, щоб не намулив щоки об жорстку одежину.  Чуб жорсткого волосся.. Cм. шорсткий.
                        
                        
                                                
                          Зсукати	Cм. зсукувати.                        
                        
                                                
                          Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.                        
                        
                                                
                          Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus.                         
                        
                                                
                          
	Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
                        
                        
                                                
                          Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.                        
                        
                                                
                          Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести.  Будеш ти у мене хатку промітати.  стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові.                         
                        
                                                
                          Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі.  Ум. соборець, собо́рчик.