Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

землянка

Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕМЛЯНКА"
Дзба́нок, -нку, м. Банкъ. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. Ном. № 4088. за живіття́ = за життя.
Заклі́пати, -паю, -єш, гл. Замигать. Бубна тільки очима закліпав і нічого не сказав. Левиц. Пов. 184.
Захвоста́ти, -та́ю, -єш, гл. Заострить (о клиньяхъ). Треба захвостати тини, щоб бува злодій не переліз. Брацл. у.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Татунин, -на, -не. = татунів.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Шахварка, -ки, ж. = шапарка. З ким же мій миленький спатоньки ляже: чи з шахваркою, чи з шинкаркою? Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕМЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.