Відважно нар. Отважно, смѣло.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Проривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Водиця гребельку прорвала. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.
2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
