Бендюжний, -а, -е. 1) Относящійся къ роспускамъ.
2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина.
Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). 2) = ліса 2.
Мета́тися, -та́юся, -єшся, гл. Бросаться, метаться. Лютим огнем, яростію палають без міри, метаються ось як на мене, як лютії звіри.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні.
Побрести, -бреду́, -де́ш, гл.
1) Пойти въ бродъ. Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки. Хоч побреду через воду, да до свого роду.
2) Побрести. Вона подумала: мабуть мій бичок додому побрів.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
