Випарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. випаритися, -рюся, -ришся, гл. Выпариваться, выпариться.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Є́звіро, -ра, с. Глубокая рытвина въ горахъ, наполненная водой, глубокая водомоина въ горахъ.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє.
Научати, -ча́ю, -єш, гл. = навчати. Я не буду научати, будем чарувати.
Нужда, -ди, ж. 1) Нужда, недостатокъ. 2) Надобность, необходимость. Надумались збірати гроші про таку народню нужду. Ум. нуждонька, нуждочка.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Там нар.
1) Тамъ. Там добре, де нас нема.
2) Туда. Де їдять, там пхайся.
3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2.
