Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зерня

Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Вх. Уг. 247. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко. Чуб. III. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕРНЯ"
Азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться. Желех.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Тільки нар. = тілько.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. І. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.