Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зирно

Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗИРНО"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Дрохви́чка, -ки, ж. Самка драхва.
Загові́ти Cм. загівляти.
Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Лебед. у. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились. Мкр. Н. 40.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Недбальство, -ва, с. = недбалість. Через твоє недбальство дожились до того, що нічого й їсти. О. 1862. II. 25.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Станов, станви, ж. = станва. Вх. Зн. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗИРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.