Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюка

Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Глуміччати, -чаю, -єш, гл. Обращать вниманіе? разбирать? Е, у нас і панів не глуміччають. Лебед. у. Хоч який мороз, то не глумічча. Лебед. у.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Уздіниця Cм. уздениця.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Чо Сокращенное чого (Cм.). Чо хочеш? Гн. II. 14.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.