Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюка

Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами. Левиц. Пов. 50.
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Понавкруги нар. = навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.
Приговорити Cм. приговорювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.