Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюка

Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками. Вх. Лем. 394.
Вищість, -щости, ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех.
Вочі, -чей, с. = вічі. Ном. № 10314.
Говедо, -да, с. = гов'єдо. Употребляется только какъ бранное слово. Вх. Лем. 404.
Однослов, -ва, м. Согласный въ словахъ, правдивый человѣкъ. Богослов, та не однослов. Ном.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Скуп, -пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Лохв. у. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Лебед. у. Бере скуп з людей посередник. Канев. у.
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос. Грин. III. 18.
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. Ном. № 194, стр. 296. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Павлогр. у. Шиш з тичкою на самому гребіні. Левиц. Пов. 178. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. О. 1861. XI. 116. 1) Родъ игры. Ив. 29.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.