Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміюка

Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЮКА"
Бринькання, -ня, с. 1) Звуки струннаго инструмента. 2) Плохая игра на струнномъ инструментѣ.
Вистягом нар. Въ строчку.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Знишка нар. Изподтишка, украдкой. Знишка мішки рве: то це такий чоловік. Черк. у. Як ниця собака — знишка рве. Ном. № 3039.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Попорипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть. Попорипай мені дверима.
Пропитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. пропита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися. Кв.
Хибко нар. Неустойчиво, шатко. Хибко сидіти. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.