Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовляти

Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.
Горн, -на, м. см. Горен.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. К. Іов. V. Мудрець там физику провадив. Котл. Ен. III. 53.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.