Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовляти

Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Височина, -ни и височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни. Левч. 135.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Розчепірити, -рю, -риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. І. 121.
Уколоти, -лю, -леш, гл. 1) Уколоть. Його колючки і уколять. Рудч. Ск. І. 153. 2) Наколоть. Уколи трохи трісочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.