Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовляти

Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Зависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зави́снути и зави́сти, -сну, -неш, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься; повиснуть. Ой у лісі на горісі сорока зависла. Чуб. III. 133. Червоне намисто в шинкарки зависло. Чуб. V. 582. Мертвець за ним і собі у дзвіницю, та в дірці, що перехрещена, і завис на хресті. ХС. ІІІ. 57. На віях, мов дві перлини, сльози зависли. Г. Барв. 223. 2) Оставаться, остаться неуплаченнымъ, накопляться, накопиться (о платежахъ, недоимкѣ, долгахъ). Я й платив, щоб подать не зависала. 3)на кому́. Лежать на комъ, лечь на кого. На твоїй голові все зависло, бо ти староста. Камен. у.
Задивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. задиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Засматриваться, засмотрѣться. Прийшло до неї мале пахоля, вона на його задивилася. Чуб. III. 419.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Раваш, -ша, м. = реваш. КС. 1889. VIII. 404.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.