Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змогти

Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. Чуб. V. 529. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. Не зміг одвести очей од молодої. Стор. МПр. 77. Коли хочеш, зможеш мене очистити. Св. Мр. І. 40. 2) Одолѣть. Котл. Ен. V. 18. Божевілля-кохання змогло безщасну. Г. Барв. 399. Два дні не спить і сон його не зможе. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОГТИ"
Вд... Cм. уд....
Видмухнути, -ну, -неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Голя́р, -ра́, м. = Голій. Вх. Лем. 404.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там. Млак. 109.
Обіручки нар. = обіруч. МВ. ІІ. 112.
Перехибнутися, -нуся, -нешся, гл. Потерявъ равновѣсіе, упасть. Желех.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.