Виходець, -дця, м. Выходецъ. То не жива людина, то виходець з того світу.
Діляни́ця, -ці, ж. Дѣлежъ.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Лото́чок, -чка, м. Деревянная трубка, по которой мука идетъ изъ подъ жернова.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Наміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. намі́рятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона.
Порібрє, -ря, с. = порібля.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Тройнити, -ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх.
