Дучійка, -ки, ж. = дучайка.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. От-от упаде затого. Затого сивий волос проб'ється. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її.
Зманювати, -нюю, -єш, сов. в. змани́ти, -ню́, -ниш, гл. Сманивать, сманить.
Кончина, -ни, ж.
1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку.
2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. За півроку чинш.
Погрішник, -ка, м. Грѣшникъ. Ангел... каже: «Ті паничі, що я від них носа затикав, великі погрішники; хоть гарно убрані були, а гріхи від них так смерділи, що я мусів носа затикати.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Наталці траплялись женихи. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче.
