Бондарівна, -ни, ж. Дочь бочара.
Курлапий, -а, -е. Человѣкъ съ изуродованными на рукахъ и ногахъ пальцами.
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.
Небога, -ги, ж.
1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку.
2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі.
3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Ум. небіжка.
Повандрувати, -рую, -єш, гл. = помандрувати. Куди та дівчина повандрує?
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
