Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідко

Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Ном. № 1137. Хто в Бога вірує, рятуйте! Котл. Ен. II. 30.
Кромка, -ки, ж. хліба = окраєць хліба. Вх. Уг. 247.
Нищота, -ти́, ж. Нищета. Лебед. у.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл.чого. Убѣждаться, убѣдиться. Св. Л. 92.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Чоловий, -а, -е. 1) Лобный. 2) Относящійся къ фасаду. Чолова стіна. Вас. 193. Вікно... чолове. ХС. III. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.