Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідко

Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Лихоро́бство, -ва, с. Злодѣйство.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав. Н. Вол. у.
Опукий, -а, -е. = опуклий.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Росколюватина, -ни, ж. = росколина. Борз. у.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.