Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зостарітися

Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Шевч. 101. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Ном. № 5948. Вже старі, зостарілися. Рудч. Ск. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТАРІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТАРІТИСЯ"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? ЗОЮР. І. 291. Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. І. 214.
Закастри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загромоздить, заставить пространство вещами. Сіни там невеликі, то ще так закастрено, що й повернуться ніде, — настановлено всього. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Кисетина, -ни, ж. = кисет. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Прашувати, -шую, -єш, гл. Полоть, мотыжить. Я оце дуже втомилась, бо в таку спеку дуже погано прашувати: земля розсипається. Кіевск. у. Прашують кукурузу. Бессар.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Розлягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. розлягти́ся, -жуся, -жешся, гл. 1) Разлегаться, разлечься. Розляглася Марусенька на усю скамницю. Чуб. V. 768. 2) Раскидываться, раскинуться, расположиться; Простираться, простереться. По синьому косогорі розляглося містечко. Левиц. І. 89. 3) Раздаваться, раздаться на обѣ стороны. Мчалася густим житом — воно тільки розлягалося за єю, як розлягаються хвилі під натиском дужої руки, що керує човном. Мир. ХРВ. 65. Та я ж лугами йтиму, — луги розлягатимуться, а садами йтиму, — сади розвиватимуться. Мил. 184. 4) Раздаваться, раздаться, разноситься, разнестись. Голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. Пісні виспівує було ясними зорями. Голос його по всьому селу розлягається. МВ. ІІ. 12. І по ставках той плач луною розлягався. К. Дз. 137. Иногда глаголъ относится къ слову, обозначающему мѣсто, гдѣ раздается: співи — аж будинок розлягається. Мир. ХРВ.  — домъ полонъ звуковъ пѣсенъ. Кінь у конюшні бється, аж двір розлягається. Мнж. 23. Да наняла собі да троїсті музики, аж корчомка розлягається. Чуб. V. 1032. Регіт — аж вигін розлягається. Мир. ХРВ. 27.
Топцювання, -ня, с. 1) Топтаніе. Шейк. 2) Ухаживаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОСТАРІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.