Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Голопуп, -па, м. = голопуцьок.
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Дамся ж я їм у знаки! 5) — на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. 6) — в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. 7) — на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. 8) — у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. 9) — на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив!
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла.
Доскріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. доскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскоблить.
Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Навспа́к нар. = навпак.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали.
