Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зострівати

Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Мет. 18. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТРІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОСТРІВАТИ"
Змага, -ги, ж. Споръ, препирательство. Н. Вол. у. Іди, сину, пріч од мене: через тебе що-дня змага в мене. КС. 1882. XII. 442. Ум. змажка. Грин. III. 610. Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризі, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 339.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104., Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. ІІ. 83.
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Навідже́ний, -а, -е. = навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Неощадно нар. Не бережливо.
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Скількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОСТРІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.