Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрість

Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРІСТЬ"
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Кухарство, -ва, с. Поваренное искусство, стряпня. Н. Вол. у.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. Чуб. IV. 95. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат. Грин. III. 531.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.