Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідолага

Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАГА"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Довжина́, -ни́, довжиня́, -ні́, ж. Длина. Гоней троє довжини.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Негідність, -ности, ж. Недостойность. Желех.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Понапасати, -са́ю, -єш, гл. Напасти (многихъ). Скотину за ніч так понапасав, що боки повирівнюються. Г. Барв. 195.
Тільки нар. = тілько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЛАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.