Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідолага

Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАГА"
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Ду́мання, -ня, с. Мышленіе. К. Кр. 34.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Оснівний, -а, -е. О ниткахъ: идущій на основу. Оснівна вовна. Славяносерб. у.
Паклен, -ну, м. Раст. Acer campestre L. ЗЮЗО. І. 109.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Н. п.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЛАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.