Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Доправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. допра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) допра́вити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці — ясної зірниці.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства.
Серік нар. Сего года.
