Бзік, -ка, м. = бузина.
Блоня, -ні, ж. Часть поля.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный.
Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу.
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують.
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Ум. очерете́ць.
