Бренькач, -ча, м.
1) Плохой музыкантъ.
2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець.
Дри́ґа́ння, -ня, с. Быстрое движеніе ногою; судорожное подергиваніе членовъ.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный.
Король, -ля, м. 1) Король. Сейми, сеймики ревіли, сусіде мовчали, дивилися, як королі із Польщі втікають. То король ниверсали писав, самому Барабашу до рук подавав. Дума. 2) Названіе вола самой свѣтлой масти. 3) Весенняя хороводная игра молодежи, существующая въ двухъ видахъ. Ну лиш у хрещика, або в короля. 4) Король (въ картахъ). 5) Преимущ. во мн. Родъ игры въ бирюльки; изъ употребляющихся при этомъ 36 палочекъ, четыре, болѣе толстыя, также называются королями. Ум. коро́лик.
Повідгризати, -за́ю, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Трубач, -ча, м. Трубачъ. Військовий трубач.
