Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бізцем

Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЗЦЕМ"
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. Ум. жигальце.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ. 2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих. Єв. Мр. І. 32.
Слимачок, -чка, м. Ум. отъ слимак.
Челядник, -ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. ІІ. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. челядни́ченько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЗЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.