Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Кріль, -кроля́, м.
1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котик у його хліві кролів ловить.
2) = кропив'янка.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Падлючний, -а, -е. Подлый, испорченный. От падлючні діти: понехтували хлоп'я, — я́к побили!
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Припозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припозвати, -зву, -ве́ш, гл. — позовом. Привлекать, привлечь къ суду.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.
