Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біждерев

Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. І. 8. Ум. біждеревочок. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖДЕРЕВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖДЕРЕВ"
Віконня, -ня, с. соб. Окна. Преимущ. въ выраженіи: по під віконню. Подъ окнами. по під віконню ходити, миркати. Нищенствовать, выпрашивать подъ окнами милостыню.
Ди́ркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
До́рого нар. Дорого. Ном. № 10500. Тепер усе дорогше стало. МВ. І. 112. Дорожше очей нема нічого в світі. ЗОЮР. II. 100. Ум. дороге́нько, дороге́сенько.
Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Зобрати, зберу, -ре́ш, гл. и пр. = зібрати и пр.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Покалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Испачкаться, запачкаться.
Приставити Cм. приставляти.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЖДЕРЕВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.