Безнапасний, -а, -е. Не знающій горя, напасти, счастливый. Як то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють.
Синовець, -вця, м.
1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Маруся синовця родила.
2) Племянникъ, сынъ брата.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый.
Щасно нар. = щасливо. Ох, хоч би там усе було щасно!