Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідуля

Бідуля, -лі, об.? Уже мене обрехали білецькі бідулі. Гол. ІІІ. 388.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДУЛЯ"
Боняк, -ка, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Крів, кро́ви, ж. = Кров. Левч.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1. Шух. І. 190,
Терняк, -ка, м. 1) Терновый кустъ. Вх. Уг. 271. 2) пт. Сорокопудъ, Lanius. Вх. Уг. 271.
Уманити Cм. уманювати.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.