Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є.
Болото, -та, с.
1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.
2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано.
3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою.
Натруюдити, -джу, -диш, гл. = натроюдити. Нехай би стара, а то й доня: і тій мати натруюдила, чого знала, — довелось Миколі й од Христини терпіти і речі недобрії, і зневагу.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Переполіскувати, -кую, -єш, сов. в. переполоскати, -щу, -щеш, гл. Переполаскивать, переполоскать, ополоскать. У неділю рано зілля копала, а в понеділок переполоскала.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
