Дові́яти, -ві́ю, -єш, гл. 1) О вѣтрѣ: достигнуть, долетѣть. Туди вітер не довіє і сонечко не догріє. 2) Окончить вѣять. Коли б Біг поміг довіяти сьогодні ячмінь.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Ми́ся I, -сі, ж. дѣтск. = миска.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш.
Поливати, -ва́ю, -єш, сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл.
1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами.
2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду).
Порохний, -а́, -е́ = порошний. Шлях... гучний та людний та порохни́й.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Що би його запитали, і що знає, стрібували.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
