Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Водянка, -ки, ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Cм. відник. 2) Раст. Empetrum nigrum L.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ.
Ме́мель, -ля, м.? Бідний батько схватив удруге мемеля од парубків ( = побито його) і пішов плачучи додому.
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Щос сі поперечив з наймитом.
