Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінь

Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Жва́кання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Ли́зкати, -каю, -єш, гл. 1) Лизать, вылизывать. Черк. у. 2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.
Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Пороти, -рю́, -реш, гл. 1) Пороть, распарывать. Порола рукава цілий день. 2) Вскрывать, потрошить. Уже ж того Нестерюка на брамі пороли, они ж єго потрошили і голов лупали. Гол. І. 55. 3)пір'я = дерти пір'я. Вх. Лем. 454. 4) О дождѣ: лить. Дощ так і поре.
Рінистий, -а, -е. = рінявий. Желех.
Усмішка, -ки, ж. = у́сміх. До смерти не забуду його погляду, його усмішки. Стор. II. 215.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.