Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінь

Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання. Чуб. V. 773.
Голдувати, -дую, -єш, гл. Давать дань, быть въ ленной зависимости. Ей, Василю Молдавський, господарю наш волоський! Чи будеш за нас одностайне стояти? Будем тобі голдовати; коли ж ти не будеш за нас одностайне стояти, — будем иншому пану кров'ю вже голдувати. АД. II. 101. Царі Владиці всіх владик голдують. К. ПС. 8.
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Камен. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. жиро́к.  
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться. Ном. № 2523.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
М'яса́рь, -ря́, м. Мясникъ. Вх. Уг. 253.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.
Шувар, -ру, м. Раст. Acorus colamus. Вх. Пч. І. 8. Бодай тая річка шуваром заросла, що мене молодого в чужий край занесла. Лукаш. 124. Де ж ти, бурлак, забавився, по коліна заросився? Облогами за волами, а шуваром за товаром. Гол. III. 82.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.