Бруслина, -ни, ж. 1) Раст. a) Evonymus europaeus. б) Evonymus verrucosus. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Cм. бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. Cм. бруслини. 3) Окалина, шлакъ.
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво!
Голод, -ду, м.
1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Опухну з голоду. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Ми мусіли бідувати голодом терпіти.
2) Раст. Rumex Acetosa L.
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Аж гульк! зіма впала. Аж гульк — і в город причвалав. А та собака між жидівське військо — гульк.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Позаіржавлювати, -люємо, -єте, гл. Заржавѣть (во множествѣ).
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ).
