Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Закохалися обидві в одного Івана. Закохався, як чорт в суху вербу. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався.
Коренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Усе теє пригодиться, що на полі корениться.
Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Кромкач, -ча, м. Воронъ.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса.
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді?
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Cм. розгрузити.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно.
