Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кириня

Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНЯ"
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Патріотичний, -а, -е. Патріотическій. К. Кр. 29.
Поперепрівати, -ва́ємо, -єте, гл. Перепрѣть (во множествѣ). Усе в печі поперепрівало. Харьк.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Хощик, -ка, м. Кустъ? Ой бо мене змиє дрібненький дощик, а розчеше терновий хощик. Чуб. V. 1001.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.