Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кириня

Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНЯ"
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Заста́ти Cм. заставати.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила. К. Досв. 112.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Кудра, -ри, ж. Кудрявая женщина. Хто ж тобі, кудро, кудрі ізвив? Чуб. V. 586.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Понапаковувати, -вую, -єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.