Да́кус нар. Немного. Ум. Дакусчик.
Джаворок, -рка, джаворонок, -нка, м. = Жайворонок.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Кляння, -ня, с. Брань.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ум. ліпшенький.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1.
Тараня, -ні, ж. Рыба тарань, Abramis vimbra L. Чумак чумака таранею дошка, а сам у його з воза потягує чабака. Ум. таранька.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Чудовий, -а, -е. Чудный. Чудове лице.