Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кислиця

Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЦЯ"
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься. Ком. І. 48.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Засклі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Замереть. Засклілась була, замліла, що вже й болю не чула... Тоді дали трохи ульги, — ... віджилась краси набралась. Св. Л. 301.
Кийок, кийка, м. Ум. отъ і. кий.
Пододавати, -даю́, -є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. І. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.