Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кислиця

Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСЛИЦЯ"
Зажа́ти Cм. зажинати.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Кутнянка, -ки, ж. = кутниця. Желех.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.