Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киса

Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Недозір, -зо́ру, м. Плохо видящій. Черк. у.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Сікнутися Cм. сікатися.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті. Грин. II. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.