Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киса

Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Коршак, -ка, м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. І. 286.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.  
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный. Вх. Лем. 448.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.